НОВИНИ

Верховний Суд: подання виправленої декларації виключає кримінальну відповідальність за первісні відомості

Після оприлюднення повного тексту постанови Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду та окремої думки судді у кримінальному провадженні № 62023100110000181 від 19.10.2023 по справі № 751/10686/23, начальника ГУ ДПС у Чернігівській області Людмили Слотюк, сформульовано чітку правову позицію щодо застосування ст. 366-2 КК України у взаємозв’язку із Законом України «Про запобігання корупції».

22.⁠ ⁠Суд зазначає, що ст. 45 Закону «Про запобігання корупції», яка регулює порядок подання декларацій особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в ч. 4 надає декларанту можливість протягом 30 днів подати виправлену декларацію.
23.⁠ ⁠Відповідно до п. 4 Порядку проведення логічного та арифметичного контролю декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування проведення контролю декларації розпочинається з дня, наступного за днем подання виправленої декларації, або спливу строку для подання виправленої декларації відповідно до абз. 1 ч. 4 ст. 45 Закону «Про запобігання корупції». Відповідно до п. 2 цього Порядку декларацією, що підлягає контролю, є декларація особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а у разі подання виправленої декларації - остання виправлена декларація, крім випадків, які не мають стосунку до обставин цієї справи.
24.⁠ ⁠Таким чином, предметом контролю з боку НАЗК у випадку подання виправленої декларації є не первісна декларація, а остання виправлена декларація, і недостовірні відомості, які містяться у первісній декларації, у разі подання виправленої декларації не можуть вважатися недостовірним декларуванням у значенні ст. 366-2 КК.
25.⁠ ⁠У п. 2-7 Розділу XIII «Прикінцеві положення» Закону «Про запобігання корупції» (див. пункт 20 вище) законодавець, зважаючи на обставини воєнного стану, передбачив спеціальну разову можливість для осіб, що подали декларацію в зазначений в ньому період, подати виправлену декларацію.
26.⁠ ⁠Жодні положення законодавства не свідчать про те, що до поданих в порядку, передбаченому цим положенням, виправлених декларацій застосовуються правила, відмінні від тих, що стосуються виправлених декларацій, поданих відповідно до абз. 1 ч. 4 ст. 45 Закону «Про запобігання корупції».
27.⁠ ⁠Виходячи з наведених міркувань, Суд вважає правильними висновки судів попередніх інстанцій про те, що подання відповідно до порядку, передбаченого законом, виправленої декларації, не може тягнути відповідальності за недостовірні відомості, що містилися в первісній декларації.
28.⁠ ⁠Суд не вважає за необхідне розглядати довід сторони обвинувачення про те, що внесення змін до Закону «Про запобігання корупції» не свідчить про декриміналізацію ст. 366-2 КК. Висновок судів про відсутність ознак недостовірного декларування в частині доходів чоловіка виправданої ґрунтується не на декриміналізації недостовірного декларування, а на положеннях законодавства, які позбавляють значення відомості в первісній декларації у разі подання виправленої декларації відповідно до вимог, передбачених законом. Виходячи з наданих доказів, суди дійшли висновку, що виправдана ці вимоги виконала, і, таким чином, висновок щодо достовірності або недостовірності задекларованих нею відомостей має ґрунтуватися на відомостях, що містяться у виправленій декларації.
29.⁠ ⁠Також Суд відхиляє довід сторони обвинувачення, який ґрунтується на тривалості строку між поданням первісної і виправленої декларацій, оскільки згадане вище (пункт 20) положення закону не надає значення цій обставині.
30.⁠ ⁠Також посилання прокурора на те, що відповідно до того з положення закону (див. пункт 20 вище), декларація, подана виправданою 24 листопада 2022 року вважається такою, що подана на виконання обов`язку, передбаченого ст. 45 цього Закону, не спростовує того, що до неї можуть бути подані виправлення відповідно до ч. 4 ст. 45 або п. 2-7 Перехідних положень Закону «Про запобігання корупції».
31.⁠ ⁠Суд також не знаходить в законодавстві положень, які свідчать про те, що повідомлення виправданій про підозру у недостовірному декларуванні виключає застосування до неї п. 2-7 Перехідних положень Закону «Про запобігання корупції».
Повний текст постанови: https://reyestr.court.gov.ua/Review/135000617
Окрема думка: https://reyestr.court.gov.ua/Review/134921545

Це рішення є результатом системної, послідовної та принципової роботи команди АО «Лідер Права», яка на всіх стадіях кримінального провадження відстоювала правову позицію про відсутність складу кримінального правопорушення.

У взаємодії з правовими підходами, сформованими Верховним Судом, вдалося не лише захистити конкретного клієнта, а й сформувати важливу правозастосовну практику.

Правова позиція, викладена у постанові, матиме значення для аналогічних кримінальних проваджень та стане орієнтиром для судів і сторін захисту у справах щодо декларування.

АО «Лідер Права» і надалі послідовно відстоюватиме права своїх клієнтів, використовуючи найвищі стандарти юридичної практики та напрацьовані правові позиції.

Ми завжди готові надати правову допомогу у складних кримінальних провадженнях та забезпечити ефективний захист інтересів клієнта.